Під час надання податковим агентом доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлені ПКУ, помножена на коефіцієнт. Тобто саме збільшення вартості доходу, наданого в негрошовій формі, надає змогу податковому агенту сплатити ПДФО винятково із цього доходу.

Тож, якщо розмір добових витрат на відрядження перевищує встановлені пп. 170.9.1 ПКУ норми, сума такого перевищення є об’єктом обкладення ПДФО й визначається в порядку, установленому п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.

За умови якщо податковий агент приймає рішення щодо проведення нарахування та сплати ПДФО з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі неутриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага й обкладається ПДФО та військовим збором на загальних підставах.