Чи треба страхувальнику вимагати від осіб, які працевлаштовуються, довідку форми ОК–7? Чи необхідно застрахованій особі надавати довідку форми ОК-7 до кожного листка непрацездатності?

У зв’язку з цим з’ясуємо випадки необхідності надання таких довідок для оплати лікарняних.

Страховий стаж ― це період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею або роботодавцем страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. 

Мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати на розмір внеску, установлений законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Страховий стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), а до його впровадження (січень 2001 року) — у порядку та на умовах законодавства, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За період перебування особи в трудових відносинах зі страхувальником інформацію про страховий стаж має сам страхувальник. Застрахована особа може отримати такі відомості за будь-який період у вигляді Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 (ОК-5) в органі Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» застраховані особи, які протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру мають страховий стаж менше 6-ти місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього закону в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Слід зазначити, що чинним законодавством передбачено, що до страхового стажу зараховуються в повному обсязі лише ті місяці, в яких були сплачені внески у розмірі не менше мінімального. Оскільки запис у трудовій ще не свідчить про наявність відповідної кількості страхового стажу, то застраховані особи, які працюють на підприємстві менше ніж півроку, можуть у разі хвороби надати роботодавцю довідку за формою ОК-7 (ОК-5).

Якщо працівник відмовляється надати довідку ОК-7 (ОК-5), а страховий стаж у його випадку неможливо визначити без даних із Пенсійного фонду України — при нарахуванні лікарняних необхідно враховувати лише той страховий стаж, який працівник набув за останнім місцем роботи. У подальшому в разі підтвердження страхового стажу страхувальник має зробити перерахунок суми матеріального забезпечення.