Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їхнормативно грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 % від їхнормативно грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 1 % від їхнормативно грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 % від їх нормативно грошової оцінки. Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 % від їх нормативно грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель — не більше 0,1 % від нормативно грошової оцінки площі ріллі по області. При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ.