Рубрики

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 60 гостей.

Урядовий портал

Порядок оформлення трудових відносин з працівником

Переглядів: 2761
09.08.2019 - 12:20

Оформлення трудових відносин — це те, через що всі ми проходимо. Цей процес має чимало нюансів. Що саме потрібно зробити під час працевлаштування працівника та яку документацію оформити?

  1. Працівник подає документи щодо працевлаштування.
  2. Кадровик складає наказ про прийняття на роботу працівника, а керівник його підписує. Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено типову форму № П-1.
  3. Кадровик ознайомлює працівника під розпис з локальними документами: правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією тощо.
  4. Кадровик складає Повідомлення про прийняття працівника на роботу до відділення ДФС.
  5. Кадровик заповнює трудову книжку нового працівника або заводить її, якщо для людини це перше робоче місце.
  6. Кадровик заповнює особову картку форми № П-2, затвердженої наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 № 495/656.
  7. Кадровик формує особову справу працівника.
  8. Бухгалтер зазначає дані новоприйнятого працівника у «зарплатній» звітності.

Звісно, що ця схема є умовною. Оскільки в ній немає певних нюансів, які трапляються у житті. Наприклад:

  • якщо приймається на роботу директор, якого призначили засновники підприємства, заяву з проханням прийняти його на роботу підприємству він не подає. У цьому випадку документом, який свідчить про бажання розпочати трудові відносини є протокол зборів засновників, у якому зазначається рішення про таке призначення;
  • крім звичайного знайомства із керівництвом і правилами трудового розпорядку, працівники мають пройти ще й інструктаж з охорони праці;
  • про прийняття на роботу деяких працівників треба повідомити не лише податківців, а й банк та решту контрагентів, оформити їм електронний цифровий підпис тощо;
  • часто новоприйнятим працівникам роботодавець встановлює випробувальний термін (який має оплачуватися);
  • а ще не слід забувати про працівників, переведених з інших підприємств, які приносять з собою «багаж» у вигляді права на відпустку, зароблену за попереднім місцем роботи.

Згідно із ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), при укладанні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, в т. ч. про інвалідність та інші документи. Також працівник подає на підприємство реєстраційний номер облікової картки (ідентифікаційний код).

До інших документів належать, зокрема:

  • військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці);
  • свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • пенсійне посвідчення;
  • посвідчення учасника бойових дій;
  • посвідчення особи з інвалідністю (висновок і індивідуальна програма реабілітації від МСЕК);
  • чорнобильське посвідчення відповідної категорії;
  • свідоцтво про народження дитини (дітей);
  • документ, що підтверджує статус одинокої матері;
  • документ, що засвідчує дитині інвалідність та ін.

Зверніть увагу! Заяви про прийняття на роботу в цьому переліку немає! КЗпП не вимагає подання такого документу при укладанні трудових відносин.

Але більшість працівників продовжують складати цей документ для підтвердження бажання розпочати трудові відносини, так, ніби наказу про прийняття на роботу, із яким працівника ознайомлено, недостатньо.

Тут треба пам’ятати наступне:

Типової форми заяви про прийняття на роботу закон не встановлює, і якщо форма заяви видається працівнику для заповнення, то вона розробляється роботодавцем самостійно. Тому, що зазначати чи не зазначати у ньому, потенційні працівник і роботодавець домовляються між собою.

Перелік того, які документи має надати працівник при прийомі на роботу, встановлює лише ст. 24 КЗпП. Решта документів подається роботодавцю лише в разі необхідності, коли виконання трудових обов’язків працівника та обов’язки роботодавця залежать безпосередньо від наявності таких документів. Звідси вимога надати роботодавцю документ про освіту, військовий квиток, санітарну книжку тощо.

Що означає «надати» в цьому випадку? Підзаконні нормативні акти вимагають від роботодавця зберігати трудову книжку та довідку про компенсацію за невикористану відпустку з попереднього місця роботи у випадку, якщо працівник приймається на роботу за переведенням.

Щодо решти документів, «надати» означає показати, щоб кадровик роботодавця мав можливість перенести відомості з них до особової картки нового працівника. Надавати роботодавцю, крім оригіналу, ще й копію таких документів від працівника законодавство не вимагає. Як не вимагається і від роботодавця такі копії документів мати. Наявність та достовірність наданих при прийнятті на роботу даних кадровик перевіряє особисто, а працівник — підтверджує підписом у особовій картці.

Згідно ст. 25 КЗпП, при укладанні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Важливо! Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.