Головне меню

Бахмутський вісник - Проекти розвитку

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Статистика сайту

Зараз на сайті 0 користувачів та 86 гостей.

Рекомендуємо

Баннер Донецкой торгово-промышленной палаты

Як оформити простій на підприємстві під час карантину

Переглядів: 14422
20.03.2020 - 10:58

Коронавірус і карантинні заходи спричинили чимало проблем для бізнесу, особливо для сфери послуг, торгівлі та розваг. Одним з способів вирішення проблеми є оформлення простою. Як оформити і оплатити простій на підприємстві?

Простій на підприємстві – це офіційне призупинення роботи підприємством, яке може бути спричиненим: технічними умовами; організаційними умовами; невідворотною силою; іншими обставинами.

Це все умови простою не з вини працівника. Основне – дані умови є необхідними для виконання роботи підприємством (ч. 1 ст. 34 КЗпП). Приклади таких умов: погодні умови – для сільськогосподарських підприємств; економічні умови – відсутність замовлень, введення економічних санкцій, обмежень тощо; відключення електроенергії; вихід з ладу необхідно обладнання та неможливість його швидко відремонтувати; форс-мажорі обставини. Увага: карантин – це форс-мажорні обставини. На останніх варто й зосередити зараз свою увагу, так як за новоприйнятим Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 530 (далі – Закон № 530) введення карантину віднесено до форс-мажорних обставин, тобто обставин непереборної сили. Як відомо, в Україні запроваджено карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020 з імовірним продовженням.

Простій на підприємстві під час карантину роботодавцю дає наступне: працівник продовжує рахуватися в трудових відносинах з підприємством; працівникам можна зменшити оплати праці (мінімальний рівень при простої – 2/3 окладу). Це значить, що можна не платити премій. Однак, зберігаються ті виплати, які є обов’язковими та напряму прив’язані до окладу, наприклад доплати за ступінь, стаж, звання тощо, якщо вони є; не треба платити доплату до мінімальної зарплати (при повному місяці простою); на відміну від інших варіантів згода працівника (навіть формальна) не потрібно. Роботодавець може все оформити своїм наказом. 

Альтернативами введенню простою є:

-  переведення на роботу на неповний робочий день. Недолік – якщо оплата праці за ті години (частину дня), що працює працівник недотягує до мінімальної – треба доплачувати. Доплата до мінімальної зарплати розраховується пропорційно. Наприклад, за 0,5 ставки мінімальна зарплата за повністю відпрацьовану норму має бути 2361,50 грн; ї

-  щорічна відпустка. Однак, всіх у відпустку не відправиш. Крім того, відпустки оплачуються за середньомісячним заробітком, що вийде більше, ніж оплата простою;

-  відпустка за власний рахунок. Змушувати працівників піти у таку відпустку – це порушення законодавства, навіть під час карантину. Щоправда, тепер через вступ у дію з 17.03.2020 р. Закону № 530 відпустка без збереження може перевищувати загальноприйнятий ліміт 15 к. днів.

Для оформлення простою керуємося листом Мінсоцполітики від 04.10.2013 № 179/06/186-13 (далі – Лист № 179). Порядок дій наступний: попереджаємо працівників. Взагалі цей крок КЗпП України не врегульований, тому попередження може бути і в усній формі; можемо запропонувати переведення на іншу роботу. Це робиться за згодою, з урахуванням спеціальності і кваліфікації. Така можливість передбачена ч. 2. ст. 34 КЗпП України. Щоправда, під час загального карантину щось запропонувати важко; оформляємо акт простою. Даний документ згадується тільки у Листі № 179, тому він, по-перше, не є обов’язковим документом, а по-друге, має довільну форму. Враховуючи, що карантин – це загальнонаціональний захід, то складання акта можна в даному випадку й пропустити, пославшись у наказі одразу на п. 1 постанови КМУ “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” від 11.03.2020 р. № 211 (далі – Постанова № 211), а також відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Можна й скласти про всяк випадок, тим більше, якщо планується відправити на простій не всіх працівників підприємства; видаємо наказ про простій по підприємству. У наказі варто послатися на акт простою (або згадану Постанову № 211), ч. 1 ст. 34 КЗпП України та ч. 2 ст. 141 Закону № 671; у табелі обліку робочого часу у дні простою ставимо літерне позначення “П” (замість стандартного “Р”).

Наказ про простій на підприємстві, згідно листа № 179, має містити:

-  причини, які призвели до простою;

-  тривалість простою. Можна замість конкретної дати закінчення простою вжити загальну фразу “до моменту закінчення карантинних заходів, введених урядом”;

-  перелік працівників, до яких застосовується простій. Не обов’язково оголошувати простій для всіх, можна відправити певні відділи;

-  порядок оплати простою;

-  порядок роботи під час простою, потреба у присутності на робочому місці. (наприклад, може бути введення дистанційного режиму роботи).

Простій оплачується у розмірі 2/3 від тарифної ставки (окладу). Однак, ніхто не забороняє роботодавцю платити більше (за самостійним рішенням, або якщо це прописано колективним договором).

Доплата до мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”). Однак, це для повного місяця простою. Наприклад, за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 працівнику, який працює повний робочий час, має бути нараховано мінімум: 4723 × 10/21 = 2249,05 грн.


Пошук

Калькулятор енергоефективності
Калькулятор енергоефективності
Програма  державної  підтримки  населення,  ОСББ  та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів

Актуально