Головне меню

Бахмутський вісник - Проекти розвитку

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Статистика сайту

Зараз на сайті 0 користувачів та 156 гостей.

Рекомендуємо

Школа мистецтв м.Артемівська

Відпустка за ненормований робочий день

Переглядів: 854
09.06.2020 - 16:18

Працівникам, яким встановили ненормований робочий день, як компенсацію надають щорічну додаткову відпустку, згідно ст. 8 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюють певним категоріям працівників за неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби зазначена категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків й обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Категорії працівників із ненормованим робочим днем, які, відповідно, і мають право на додаткову відпустку за ненормований робочий день, роботодавець визначає сам. Такі категорії мають бути прописані у колективному договорі, а якщо його немає - зазначаються у трудовому договорі. Крім того, обов’язки працівників  з ненормованим робочим днем повинні бути зафіксовані у посадових інструкціях та правилах внутрішнього трудового розпорядку. Тож, про те, що його посада вважається «ненормованою», а отже, і про те, що доведеться інколи працювати трохи більше, працівник дізнається ще на етапі прийому його на роботу.

У п.5 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених Наказом Мінсоцполітики України від 10.10.1997 № 7 (далі – Рекомендації № 7), зазначено, що ненормований робочий день на підприємствах, незалежно від форми власності, може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

  • осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
  • осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
  • осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

При підготовці колективного договору слід скласти Перелік посад (професій), для яких встановлюють ненормований робочий день і конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Якщо відпустку за ненормований робочий день встановлюють згодом, колдоговір доповнюють так само, як і під час його укладення.

Зверніть увагу!

Не можна встановити наказом перелік посад працівників із ненормованим робочим днем. Якщо на підприємстві не має колдоговору, але діє генеральна, галузева (міжгалузева) чи територіальна угода, то положення цієї угоди діють безпосередньо та є обов’язковими.

Як правило, працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретну тривалість за кожною посадою чи роботою визначають також у колективному договорі або письмовому трудовому договорі. Тривалість залежить від трьох чинників: потреба виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого дня; коло обов’язків, обсяг виконуваних робіт (навантаження); ступінь напруженості, складності і самостійності в роботі.

Підприємства, які не фінансують з бюджету, самостійно визначають Перелік посад (професій), для яких встановлюють ненормований робочий день і конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників із ненормованим робочим днем.

Періоди, що зараховують до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки: час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці; час роботи вагітних, яких перевели на підставі медвисновку на легшу роботу; час, за який працівник, якого прийняли за переведенням, не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи і не одержав компенсації. Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на посаді (роботі), що дає право на цю відпустку.

До стажу для відпустки за ненормований робочий день не зараховують: тимчасову непрацездатність; відпустки без збереження зарплати; навчальні відпустки; чорнобильські відпустки; відпустки працівникам, які мають дітей; відпустки учасникам бойових дій тощо.

Якщо надання щорічної додаткової відпустки не передбачено, робота в надурочний час повинна оплачуватися в подвійному розмірі за кожну годину понад встановлену законодавством норму (ст. 106 КЗпП України). Це має бути відображено у відповідному наказі.

У законодавстві не встановлена конкретна тривалість допустимих перепрацювань. Також необмежена і кількість випадків таких перепрацювань понад нормальний робочий день. Усе залежить від характеру і обсягу виконуваної роботи. Утім, обов’язки працівників з ненормованим робочим днем повинні бути встановлені таким чином, щоб була передбачена можливість виконувати ці обов’язки, як правило, у межах нормального робочого часу і рідко — поза межами робочого дня.

Як зазначено в п. 4 Рекомендацій № 7, на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв'язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу. Якщо працівнику з ненормованим робочим днем, який має відповідну кваліфікацію, досвід, знання, доводиться систематично перепрацьовувати норму часу, то потрібно:

  • або порушувати питання про введення додаткових одиниць штатного розкладу;
  • або переглянути, скоротити коло трудових обов’язків і впорядкувати режим роботи.

Якщо працівник систематично залучається до роботи понад встановлену тривалість робочого часу, перепрацьовані години можна кваліфікувати як надурочні, що підлягатимуть подвійній оплаті праці за ст. 106 КЗпП України.

При дотриманні зазначених вимог роботодавці і працівники уникнуть трудових спорів та зауважень органів, які здійснюють контроль за дотриманням норм трудового законодавства, а також судових процесів.

У колективному договорі можна встановлювати додаткові порівняно із законодавством пільги для працівників за рахунок коштів підприємства, що передбачено ст. 91 КЗпП України.

Якщо працівник працює в режимі неповного робочого дня, то ненормований робочий день до нього не застосовується (абз. 1 п. 2 Рекомендацій № 7). Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись (абз. 2 п. 2 Рекомендацій № 7).


Пошук

Калькулятор енергоефективності
Калькулятор енергоефективності
Програма  державної  підтримки  населення,  ОСББ  та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів

Актуально