Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності за якими звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, а платниками четвертої групи — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто платники єдиного податку повинні звертати увагу на категорію земельної ділянки, яку вони використовують, її цільове призначення.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Водночас слід звернути увагу на особливості справляння плати за землю (земельного податку) платниками єдиного податку третьої групи у разі, якщо між суб’єктами господарювання виникають орендні відносини.

Так, відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві. Якщо його у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо земельну ділянку в оренду не надано, орендар отримує лише право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу.

Для звільнення від сплати земельного податку в оренду має бути надано саме земельну ділянку. Супутнє використання земельної ділянки орендарем при оренді будівлі або споруди не дає підстав для звільнення орендодавця від сплати земельного податку.

Враховуючи викладене, власник земельної ділянки — платник єдиного податку третьої групи за земельну ділянку під будівлями (їх частинами), що передані в оренду іншим суб’єктам господарювання, не звільняється від подання до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації з плати за землю та є платником земельного податку з урахуванням прибудинкової території на загальних умовах і, зокрема, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності суб’єкта господарювання.