У всі часи до хліба завжди було особливе, дбайливе ставлення.В останні роки на прилавках магазинів став з'являтися хліб, який псується вже на наступний день. Купуючи буханку, покупець не знає, що в ній приховано. Справа в тому, що хліб має властивість «хворіти».Про це повинні знати  пекарі, торгові підприємства і споживачі. Картопляна хвороба - найбільш поширене і небезпечне захворювання хліба. Вона вражає м'якуш пшеничного, а іноді і пшенично-житнього хліба. Вражений хліб спочатку втрачає свій природний смак і аромат, потім з'являється своєрідний запах, спочатку нагадує запах перестиглої дині або валеріани. У міру розвитку хвороби запах посилюється і набуває відтінок гниючих фруктів. М'якуш стає липким, при розломі спостерігаються слизові тягнучі нитки, тому друга назва хвороби - «тягуча хвороба». Носій її - бактерія Bacillus subtilis, по-іншому - картопляна паличка. Її спори самі по собі нешкідливі, але при температурі близько 400С, при наявності вологи, живильного середовища, зниженої кислотності вони починають перетворюватися в бактерії.У житньому хлібі дані бактерії не розмножуються, тому що кислотність його значно вище, ніж пшеничного. Такий хліб можна їсти без побоювання. А ось температура м'якушки  білого хліба в печі буває часто нижче 1200 С, навіть якщо хліб печуть при температурі 230-2500 С. В таких умовах спори Bacillus subtilis залишаються живими і швидко розмножуються, тому для реалізації білого хліба встановлено граничний термін - не більше 24 годин з моменту виїмки з печі. Саме в таких часових рамках в хлібі якщо і з'являються бактерії, то в невеликій, небезпечній для людини кількості.Для заспокоєння можна сказати, що не тільки у нас, але і у всьому світі мільйони тонн зерна уражаються картопляною паличкою. Вона потрапляє в хліб з полів, разом з зерном, зараженим спорами Bacillus subtilis. Профілактичні заходи щодо попередження розвитку картопляної (тягучою) хвороби пшеничного хліба зводяться до того, щоб створити несприятливі умови для розвитку цього мікроорганізму. Це своєчасне і правильне охолодження хліба після випічки, особливо в жарку пору року. Для цього в пекарнях необхідні складські  приміщення з ефективно вентиляцією, укладання гарячого хліба на дерев'яні  лотки на ребро в один ряд, витримка хліба після виїмки з печі в камерах для охолодження хліба протягом 2-3 годин. Не допускається відпустка гарячого хліба в торговельну мережу, особливо в жарку пору року. У літній період особлива увага повинна приділятися реалізації хліба та хлібобулочних виробів. Батони і булки повинні продаватися в охолодженому вигляді, температура в торговому залі не повинна бути вище 200С. Необхідно інформувати покупців про необхідність дотримання правил зберігання та термінів використання хліба в домашніх умовах. В якості рекомендації пропонуємо виконувати наступні вимоги при купівлі та використанні хлібобулочних виробів:1. Купувати хліб і хлібобулочні вироби на підприємствах торгівлі, де створені умови для зберігання даної продукції ( торговельні зали з кондиціонуванням  повітря, спеціально обладнані полки або вітрини для реалізації хліба, булок і батонів).2. Не купуйте багато хліба про запас! Розраховувати обсяг продукції, що купується, слід тільки на черговий прийом їжі.3. Зберігати хлібобулочні вироби в тканинних ( «дихаючих») мішечках, а якщо температура повітря в квартирі вище 20 0 С, - то і в холодильниках.4. Якщо на розрізі хліб (батон) викличе у вас сумнів - не їжте його. 5. Включати в раціон харчування в жаркий період року хліб борошна грубого помелу, який найменш схильний до ураження картопляною хворобою.