- 99 років - не жарт, - каже її головний редактор Світлана Овчаренко.

-За ці роки змінилися кілька покоління журналістів. Але, мабуть, одна з найскладніших завдань, які коли-небудь стояли перед колективом редакції, стоять перед нами саме сьогодні, коли світ так стрімко змінюється, і, на жаль, не в кращу сторону, коли на нашу землю знову прийшла війна. І тут особливо важливо залишатися чесними, говорити правду про важливі проблеми в житті суспільства, ставити гострі питання, оцінювати події та допомагати людям. Я зараз скажу слова, під кожним з яких готова сто раз підписатися: ми ніколи не пишемо того, чого не знаємо, не хапаємо по верхах, щоб видати сенсацію або роздути скандал на рівному місці. Ми маємо сильний колектив журналістів-професіоналів, і наша інформація завжди достовірна та об'єктивна.

Найбільше наше багатство - то, що ми маємо постійних і вірних нам читачів. Скажу чесно, дивлячись як стрімко падають тиражі газет різних рівнів, дуже переживала, чекаючи закінчення передплатної кампанії на цей рік. Результат просто шокував в найкращому сенсі цього слова. У порівнянні з січнем минулого року ми втратили всього 112 передплатників. Це при тому, що народ за рік зубожів до ручки, що більшій частині наших передплатників відмовили в отриманні субсидій, і тим не менш свої, може, навіть останні гроші, вони віднесли на передплату газети. Це приємно, і, повірте, ми це дуже цінуємо.

Головна наша місія - привертати увагу до проблем, не давати їх зам'яти. Оприлюднена, будь-яка проблема з приватної перетворюється в суспільну і нею починають займатися. В місті з'являються нові пандуси і тротуари, зникають ями на дорогах і сміттєві звалища. Наші читачі приходять до нас як в останню інстанцію. Найчастіше - це побутові питання, але, зіткнувшись з глухою стіною бюрократії, вони не можуть вирішити їх самі. Ми вислуховуємо кожного і допомагаємо відновити справедливість.

Допомагаємо і збирати гроші на лікування, і на відновлення зруйнованого при артобстріл будинку, і на здійснення заповітної мрії дитини-сироти. Йдеться про десятки тисяч гривень, які були зібрані завдяки нашим публікаціям, нашого звернення до підприємців особисто, з власних коштів працівників редакції. У цьому ми теж бачимо свою місію зараз, коли йде війна і багато наших співгромадян виявляються в складних життєвих обставинах.

У своєму солідному віці ми постараємося і далі залишатися вірними своєї мети чесно і вдумливо працювати для поколінь читачів, робити якісну журналістику і разом з вами йти ВПЕРЕД. За статистикою, кожен випуск нашої газети читають як мінімум десять тисяч чоловік, і кожного свого читача ми любимо, кожному з них вдячні. Сподіваємося, що ще багато років газета "Вперед" буде регулярно приходити в Бахмутські сім'ї, як багато десятиліть приходила до їхніх батьків, їх бабусям і дідусям.