До фахівців Бахмутського управління з 08 травня по 14 травня за консультацією засобами Skype зверталися ФОП щодо припинення підприємницької діяльністі, а саме:

Питання:

        Як фізичній особі підприємцю у період карантину припинити підприємницьку діяльність?

Відповідь: 

У відповідності до п.295.8 ст. 295 Податкового кодексу України в разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України, в разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Згідно п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якому відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрація припинення підприємницької діяльності.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця його останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, такі особи зобов’язані подати самі за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, правильний алгоритм дій буде наступним:

• Подача заяви держреєстратору про реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
• Подача річних звітів, якщо вони не подані раніше.
• У разі, якщо ФОП був на єдиному податку – оплата єдиного податку та ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору. Якщо не було сплачено ЄСВ попереднього періоду – його також необхідно сплатити.
• У разі, якщо ФОП знаходиться на загальній системі оподаткування – оплата ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору.
• Подача ліквідаційних звітів.
• Закриття рахунку в банку, якщо він був відкритий.

 У період карантину електронна послуга дозволяє здійснити онлайн-подання заяви про державну реєстрацію припинення фізичною особою-підприємцем її підприємницької діяльності у додатку «Дія». ФОП позбавляється статусу підприємця від дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису. Припинення підприємницької діяльності здійснюється незалежно від місцеперебування ФОП у межах України

Питання:

        Як оподатковується  доходи, нараховані у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?

Відповідь: 

Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому при отриманні зазначених у п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18 відс. зокрема для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.

Питання:

Що треба мені для забезпечення пенсією в майбутньому, якщо я  не перебу­ваю у трудових відносинах з роботодавцями та не нале­жу  до підприємців?

Відповідь: 

Бахмутське управління ГУ ДПС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхуван­ня", зі змінами (далі - Закону №2464), платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), є особи, які досягли 16-річного віку, не перебу­вають у трудових відносинах з роботодавцями та не нале­жать до платників ЄВ, та­ких, як фізичні особи - підприємці незалежно від системи оподаткування та самозайнятих осіб, а також членів фермерських госпо­дарств (пп. 4, 5 та 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464), у тому числі іноземці та осо­би без громадянства, які постійно проживають або пра­цюють в Україні, громадя­ни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжна­родними договорами, зго­да на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №2464 особи беруть доб­ровільну участь у системі загальнообов'язкового дер­жавного соціального стра­хування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у сис­темі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Для укладання  договору громадянину необхідно звернутися до податкової інспекіїї за місцем проживання з заявою відповідної форми, передбаченої чинним законодавством.

Податковим органом, що отримав заяву після перевірки відомостей, зазначених у заяві,  в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня її отримання  укладається договір про добровільну участь, у якому зазначаються, зокрема, строк дії договору, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.