Рубрики

Бахмутський вісник - Проекти розвитку

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 189 гостей.

Офійний сайт Соледарської міської ради

28 липня Україна відзначає День Української Державності

Переглядів: 703
28.07.2022 - 11:15

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.
Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.
День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини.

Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Державні символи України також відбивають тяглість наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду.

Тисячолітній спадок державності:
Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:
Від Русі:
• цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
• тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
• Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
• гривню – назву грошової одиниці;
• назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.
Від Галицько-Волинської держави:
• синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
• утвердження європейського вектора розвитку.
Від Великого Князівства Литовського:
• європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
• Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.
Від козацької доби:
• республіканські традиції народовладдя;
• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
• одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.
Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського)
• демократичні засади державного будівництва;
• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
• державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
• соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
• Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.
Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:
• статус засновника Організації об'єднаних націй;
• адміністративно-територіальний устрій.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності.

28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті.

Останні статті на сайті


Пошук

Актуально