За договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням або доглядом довічно.

Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання, за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання він вважається недійсним.

Цей договір має такі особливості:

• майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися таким майном набувач за життя вiдчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження майна в установленому порядку;
• зобов’язання з довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи;
• договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи, якій набувач повинен надати довічне утримання та догляд;
• цей договір носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов’язків.

Предметом договору може бути:

1. Житловий будинок або його частина.
2. Квартира або її частина.
3. Інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна, тощо).
4. Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перелічених предметів, обладнання, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності.

Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно вiд вiку та стану здоров’я . Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Набувачем у договорі довічного утримання може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання з моменту посвідчення такого договору або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір довічного утримання підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Набувачами можуть бути декілька осіб. В такому випадку виконувати обов’язки за договором вони будуть солідарно. Відповідно, солідарною буде і відповідальність набувачів у разі не виконання умов договору.

В договорі довічного утримання передбачаються наступні обов’язки набувача:

• забезпечувати вiдчужувача або третю особу відповідно до умов договору матеріальним утриманням або доглядом довічно;
• забезпечувати вiдчужувача або третю особу житлом;
• у разі смерті вiдчужувача поховати його. Якщо договір укладено вiдчужувачем на користь третьої особи, цей обов’язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи за домовленістю сторін.

Набувач не має права за життя вiдчужувача передавати його у власність іншій особі на підставі будь-якого правочину (крім заповіту), укладати щодо нього договір іпотеки (застави). На таке майно за життя вiдчужувача не може бути звернене стягнення. Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачу, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед вiдчужувачем.

У відповідності до статті 755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:

• на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
• на вимогу набувача.

Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.

Припинення договору довічного утримання у разі смерті вiдчужувача оформлюється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання.

Для цього набувач подає свідоцтво про смерть та примірники договору. Нотаріус знімає заборону відчуження майна шляхом вчинення відповідного посвідчувального напису на всіх примірниках договору.

У разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Припинення договору у цьому випадку оформлюється за заявою зацікавленої особи — сторони договору та на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання.

У разі смерті фізичної особи - набувача за договором довічного утримання при відсутності у неї спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робить відповідний напис.

У разі припинення юридичної особи - набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов’язки за договором довічного утримання. У разі ліквідації юридичної особи - набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання, переходить до відчужувача.

У разі ліквідації юридичної особи - набувача, за умови відсутності у неї правонаступників, нотаріус на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та письмової заяви відчужувача, припиняє дію договору довічного утримання та повертає відчужувачу первинний правовстановлювальний документ.