Вітряна віспа (вітрянка) – гостре антропонозне інфекційне захворювання, відмінною особливістю якого є утворення специфічного плямисто-папульозно-везикульозного висипу на шкірі та слизових оболонках.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, частота її у структурі загальної інфекційної захворюваності за останні 5 років у світі складає 1,5–3%, з них 95% припадає на дітей. Впродовж останніх п’яти років в Україні, особливо серед дітей раннього віку та підлітків, реєструється зростання числа хворих на вітряну віспу. Така тенденція має місце і у м. Бахмут і Бахмутському районі. За період останніх 5-ти років ( 2013-2017рр) кількість перехворівши вітряною віспою по місту та району складає 3293 осіб, 98% складають діти.

Захворюваність вітряною віспою у 2017 році складає 4% по м. Бахмут і 2,3% по Бахмутському району від усієї інфекційної захворюваності, а за винятком ГРВІ і грипу – 43% по місту і 41% по району. У 2017 році у порівнянні з 2016 роком ріст захворювань на вітряну віспу склав 75,8% по м. Бахмут і 61,6% по Бахмутському району.

Захворювання поширюється повітряно-крапельним шляхом. Збудник вітряної віспи – ДНК-геномний вірус, який класифікується як вірус герпесу людини 3 типу. Вірус нестійкий у навколишньому середовищі, отже передача збудника контактно-побутовим шляхом (забруднені предмети, іграшки та ін.) малоймовірна.

Інкубаційний період  триває від 7 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальний період відсутній або виражений несуттєво. Зазвичай перші прояви захворювання – підвищення температури до 380 С і вище, скарги на головний біль. Через кілька днів на шкірі з’являється висипка яка має вигляд дрібних червоних плям. Через деякий час плямки перетворюються на невеликі папули, а надалі у везикули (наповнені рідиною пухирці). При неускладненому перебігу на місці везикул утворюються кірочки, які, підсихаючи, відпадають самостійно (через тиждень – два) та при дотриманні всіх рекомендацій лікаря слідів не залишають. Водночас везикулярні елементи можуть нагноюватися, перетворюючись в пустули. При цьому, загальний стан хворих погіршується, виникають більш глибокі ураження шкіри, можуть залишатись рубці. Перебіг вітрянки у дітей хвилеподібний. Перші 3–4 дні хвороба супроводжується сильними висипаннями, що зудять, причому вони розташовуються не тільки на шкірі, волосистій частині голови, обличчі, шиї, тулубі та кінцівках, за винятком поверхонь долоней та стоп, але і на слизових оболонках. Потім чергові висипання з’являються протягом 3–4 днів – явище «підсипання». У дорослих в сучасних умовах перебіг захворювання значно ускладнюється, на відміну від дітей: висипка значніша, триваліша, утворення і відпадіння кірочок відбувається значно пізніше, майже у всіх випадках відмічається трансформація везикул у пустули.

Вітряна віспа небезпечна розвитком різноманітних бактеріальних ускладнень – стоматити, кератити, кон`юнктивіти, пневмонії, рідше — енцефаліти та менінгоенцефаліти, сепсис. Ускладнення, як правило, найчастіше зустрічаються у дорослих хворих.

Після перенесеного захворювання формується стійкий імунітет, проте вірус може залишатись в організмі у латентному стані, локалізуючись у нервових гангліях.

Протиепідемічні заходи у вогнищі:

- Хворого на вітряну віспу ізолюють на 9 днів від моменту появи висипу. 

- Обмежувальні протиепідемічні заходи в організованих колективах вводять для дітей, які були в контакті з хворим і не хворіли на вітряну віспу, у термін з 11 по 21 день від моменту контакту.

-У приміщеннях щоденно проводять поточну дезінфекцію. Після залишення хворим приміщення його провітрюють, проводять вологе прибирання.

- За контактними у вогнищі  встановлюють щоденний медичний нагляд протягом 21 дня.

Не займайтеся самолікуванням. Будьте завжди здоровими!