Рубрики

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 1 користувач та 110 гостей.

Офійний сайт Соледарської міської ради

Що таке чадний газ і чим він небезпечний

Переглядів: 11213
18.01.2022 - 10:35

Чадний газ - монооксид вуглецю (міжнародна назва – карбон монооксид) – безбарвний газ, що не має запаху, тому він особливо небезпечний, бо його не можна відчути.

Чадний газ часто називають «фільтрований газ» тому, що він легко проходить через покриття та стіни. Це виходить з його властивостей, а саме: чадний газ отруйний, легший за повітря, безбарвний, позбавлений запаху. А ще його називають «підступним», «тихим убивцею» – чадний газ може вбити людину упродовж декількох хвилин. Він є одним з найбільш токсичних компонентів продуктів горіння, який входить до складу диму, і виділяється при тлінні та горінні майже всіх горючих речовин і матеріалів, а також – чадний газ утворюється в результаті неповного згорання різних видів палива: вугілля, дров, нафти, природного газу. Крім того, він утворюється і тоді, коли двоокис вуглецю, продукт повного згорання палива, відновлюється розжареним вугіллям.

У газифікованому приміщенні наявність чадного газу можна виявити за кольором полум’я згоряння природного газу, яке з блакитного (синього) змінює свій колір на жовтий, або за допомогою сигналізатора загазованості.

 

Причини утворення чадного газу під час використання газу в побуті:

  • неповне згоряння газу з причини незабезпечення систематичного подання до нього нормованої кількості повітря;
  • неправильне користування газовими приладами та користування несправними газовими приладами;
  • самовільне переустановлення газових приладів;
  • самовільне перепланування приміщення;
  • самовільне внесення змін у систему димовідведення та вентиляції;
  • відсутність провітрювачів у пластикових вікнах;
  • несправності (засміченість чи відсутність тяги) у димових та вентиляційних каналах;
  • встановлення механічних витяжок у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;
  • встановлення механічних витяжок у приміщеннях санвузлів;
  • відсутність необхідної кількості кисню в повітрі для повного згоряння природного газу через зачинену кватирку, несправний димовий та вентиляційний канали.

Ознаки отруєння чадним газом.

Оскільки окис вуглецю не має запаху і не подразнює верхні дихальні шляхи, людина не відчуває його при диханні, і тому отруєння наступає непомітно. Головна небезпека полягає в тому, що чадний газ через легені швидко проникає в клітини крові, заміняє кисень, що міститься в еритроцитах. Внаслідок цього в організмі виникає кисневе голодування.

Поява перших ознак та ступінь тяжкості отруєння оксидом вуглецю залежить від концентрації чадного газу в повітрі, яким дихає постраждалий. Крім того, великий вплив на тяжкість отруєння чадним газом має тривалість контакту людини з загазованою атмосферою, а також умови, при яких виникло отруєння.

Невеликі його дози викликають погіршення світлової та кольорової чутливості зору, сльозотечу, сухий кашель, біль у грудині, почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, сонливість, погіршення слуху, послаблення пам’яті, уваги, головокружіння, шум у вухах, запаморочення, головний біль, відчуття втоми і вповільнення реакції постраждалого тощо. Крім того, виникає відчуття тяжкості та пульсація в голові, потемніння та мерехтіння «мушок» в очах, шум у вухах. У подальшому виникає сильний головний біль, сухий кашель, слабкість, запаморочення, нудота, порушення дихання, судоми, втрата свідомості, почервоніння обличчя, дрижання, слабкість, нудота і блювання. При тяжких отруєннях чадним газом виникає сплутаність свідомості та м’язова слабкість, дихання стає поверхневим, пульс стає частим, зіниці розширюються, наростає сонливість, яка може змінитися втратою свідомості. Обличчя набуває блідо-синюшного забарвлення. Внаслідок пригнічення серцевої діяльності, дихання, виникнення судом, може настати непритомність та припинення дихання, і внаслідок цього може настати смерть. Втрата свідомості настає поступово та супроводжується таким знесиленням, що навіть відчувши небезпеку, людина часто неспроможна врятуватись.

 

Перша допомога при отруєнні.

При підозрі на отруєння чадним газом необхідно вимкнути всі газові прилади, провітрити приміщення й негайно викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103».

До приїзду швидкої допомоги необхідно вивести постраждалого на свіже повітря та надати йому першу долікарську допомогу:

  • ліквідувати перешкоди до вільного дихання: розстебнути верхній одяг, штани, комір сорочки, зняти ремінь;
  • на голову і груди постраждалого необхідно покласти холодний компрес і змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки;
  • піднести до носу постраждалого ватку з нашатирним спиртом для стимуляції у нього дихальних рухів, але обережно, щоб не завдати опіків дихальним шляхам;
  • при можливості дати постраждалому подихати киснем із кисневої подушки;
  • дати гарячу міцну каву чи чай, зробити розтирання та зігрівання тіла постраждалого;
  • не давати постраждалому засинати;
  • за відсутності у постраждалого дихання розпочати штучне дихання «рот до роту».

 

Для запобігання самовільного витоку газу та отруєння чадним газом необхідно:

  • забезпечити регулярні перевірки стану газових приладів спеціалізованою сервісною службою;
  • забезпечити регулярні перевірки та прочищення димоходів опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно – не рідше ніж один раз на рік, а які працюють цілий рік – двічі на рік;
  • забезпечити регулярні перевірки та прочищення димоходів опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік.
  • забезпечити регулярні перевірки стану димових та вентиляційних каналів спеціалізованою організацією;
  • регулярно перевіряти, щоб оголовки димових та вентиляційних каналів не знаходились у зонах вітрового підпору, у зимовий період своєчасно очищати оголовки від обмерзання;
  • не залишати без нагляду газові прилади під час їх використання;
  • не встановлювати механічні витяжки у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;
  • не використовувати газові прилади не за призначенням (наприклад: газову плиту – для обігріву приміщення);
  • тощо.

Відділ з питань праці Бахмутської міської ради