Чи мають право суб’єкти господарювання використовувати товарні чеки? Які обов’язкові реквізити повинен мати товарний чек? У яких випадках товарний чек може бути визнано недійсним або не вважатися розрахунковим документом?
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.
Для того щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов’язкові реквізити розрахункового документа.
Враховуючи вищезазначене, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно із Законом про РРО має відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, у частині зазначення в такому чеку: назви та адреси господарської одиниці, податкового номера суб’єкта господарювання, загальної суми ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ), кількості, вартості придбаних товарів, вартості одиниці виміру товарів, найменування товарів, загальної вартості придбаних товарів, дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, підпису особи, яка здійснює розрахунки. У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.