Згідно зі ст. 4 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі — Закон № 161) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (ст. 4 Закону про бухоблік).

За своєю економічною сутністю надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.

З огляду на зазначені положення Податкового кодексу, операція з передачі підприємством орендованої ним земельної ділянки в користування іншій особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Отже, кошти, які надійшли підприємству згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються ним до бази оподаткування ПДВ.