Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 зазначеної статті для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, зазначені у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, зокрема рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами.

Отже, оскільки факт постачання послуг водопостачання та водовідведення має підтверджуватися даними обліку, сформованими на підставі показників відповідних приладів обліку, рахунки, сформовані за тарифами (а не за показниками приладів обліку), не є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Таким чином, платник податку може віднести суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення ним операцій з придбання послуг водопостачання та водовідведення до складу податкового кредиту за умови наявності складеної та зареєстрованої постачальником таких послуг в ЄРПН податкової накладної або на підставі рахунку, що виставляється такому платнику за надані послуги, який відповідає вимогам п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.