Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що податкова соціална пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї підповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працедатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Підпунктом “д” пункту 1.3 статті 1 цього Закону визначено, що доходи у вигляді заробітної плати – це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Під терміном “заробітна плата” розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та виногороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Отже, доходи, що не є заробітною платою, на податкову соціальну пільгу зменшуватись не можуть.