Відповідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Критерії, за якими платники податку мають право визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування, встановлено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, яка подається за перший рік у такій безперервній сукупності років.

Таким чином, якщо дохід підприємства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 р., не перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування за такий рік може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).