Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до встановлених вимог подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу передбачено, що, зокрема, у разі якщо іншими розділами цього Кодексу визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, то використовуються правила, визначені в іншому розділі.

Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу, відповідно до п. 294.1 ст. 294 які податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації обсяг доходу, що оподатковується за відповідною ставкою єдиного податку (пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу).

Пунктом 292.14 ст. 292 цього Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Крім того, неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи (п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).

Таким чином, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходи, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку — юридичної особи у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для календарного кварталу.