Це свято надзвичайно урочисте і особливе, адже нам, сьогоднішнім, як ніколи потрібен мир та ясне небо над головою, саме тому потрібно згадувати події тієї страшної трагедії, участі цілого народу та окремої людини, яка наближала цей день ціною власного життя.

В цьому році були розроблені ряд заходів, серед яких - проведення відкритої виховної  години в на тему: «Війна і перемога: біль і пам’ять». На захід були запрошені ветерани війни. Сивочолі ветерани згадували свою молодість,поділились  спогадами про життя під час війни, про воєнні дії та операції, в яких вони брали участь. Зустріч із ветеранами нікого не залишила байдужим, адже ці розповіді були дуже цікавими, оскільки були взяті із життя простих солдат того часу.

 Студенти зі сцени розповідали монологи солдат та їх матерів. Кожен присутній через свою душу пропустив та зміг пережити гірку участь людини того часу, якій терміново треба було приймати рішення, брати на себе відповідальність, працювати до «сьомого поту», бо чітко відповідав перед собою: "Якщо не я, то хто?"

Пісні про війну, що лунали зі сцени, нагадували про трагічне випробування людської душі: хвилини втрат рідних, друзів, тимчасового перепочинку, героїчній славі та вічній темі кохання, без якого не було б перемоги. Це почуття надихало на подвиги, підтримувало та допомагало вижити у найскрутніші моменти воєнного життя.

Заключна пісня "День Победы" стала символічним нагадуванням того, наскільки важливий сьогодні мир на землі. Вся актова зала стоячи аплодувала учасникам заходу, і, зі сльозами на очах, кожен повторював слова славнозвісної пісні.

Від всього студентсько та викладацького  колективу нашого коледжу хочу щиро подякувати усім ветеранам і побажати їм щастя, здоров’я та довгих років життя.