В процесі виробництва і праці може виникати необхідність зупинення роботи, викликана відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Зазначені обставини зумовлюють необхідність прийняття відповідних управлінських рішень, зокрема щодо введення простою.
Простій може вводитися відносно окремого працівника, структурного підрозділу чи в цілому відносного всього підприємства.
На практиці виникає питання щодо періоду часу на яких може бути введено простій на що необхідно зазначити, що ані КЗпПУ, ані інші нормативно - правові акти України не визначають цей термін.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
Останні статті на сайті
- На допомогу платникам податків: строки сплати акцизного податку
- Особливості повернення помилково сплачених сум грошових зобов’язань через Електронний кабінет
- Види пільг з оплати житлово-комунальних послуг: хто має право
- ВИХОДЬ НА СВІТЛО! Про різницю між надомною й дистанційною роботою
- Щодо особливостей заповнення реквізиту «призначення платежу» платіжних інструкцій на сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску (крім сплати на єдиний рахунок)
- Чи визнаються контрольованими операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) резиденту/нерезиденту від нерезидента/резидента?
- Як обраховується обсяг господарських операцій платника податків для визнання операцій контрольованими?
- Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу»
- Яким чином заповнюється реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції у разі оплати послуги з проставлення апостиля?
- Який порядок оподаткування ПДФО та військовим збором доходу фізичних осіб від операцій з криптовалютою?