З 11 жовтня 2017 року в зв’язку зі змінами, внесеними до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон) особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та мають право на лікарняні і декретні з настанням страхового випадку в період роботи (разом із часом випробування та днем звільнення), заняття підприємницькою та іншою діяльністю.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно зі здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку лікарняних визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок).

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно обчислювати на підставі відомостей, що беруться до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт ЄСВ), що подаються до ДФС (пункт 32 Порядку).

Тому розрахунок матеріального забезпечення для осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору, має здійснюватися після подання Звіту ЄСВ за місяці розрахункового періоду.

До заяви-розрахунку необхідно додавати копію таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Звіту ЄСВ з інформацією щодо цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.

Обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат повинно здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

При цьому, до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також періоди, починаючи з 01 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування