Як визначається конституцією України, «- кожен громадянин має право на працю», - що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За чинним законодавством, всі взаємовідносини між працівником і роботодавцем регулюються трудовим договором, в якому чітко повинні бути прописані права та обов’язки сторін. Саме цей документ при виникненні будь-яких спорів, дозволить вирішити проблему в правовому полі. Що ж стосується самого документа, то за винятком деяких випадків, він складається виключно в письмовій формі. Для працевлаштування працівник надає до відділу кадрів паспорт, трудову книжку, документ про освіту, документ про стан здоров’я (в тому випадку якщо це передбачено законом) тощо. Після надання перерахованих документів пишеться заяви про прийом на роботу. На цій заяві проставляються візи уповноважених посадових осіб і резолюція власника або керівника.

Для того щоб не стати обдуреним, а робота приносила тільки позитивний результат, необхідно обов’язково мати той мінімальний багаж знань, який дозволить адекватно розцінити правомірність дій роботодавця, і в разі необхідності, вчасно відмовитися від надання своїх послуг як найманого працівника, а саме:

• обирати робоче місце з офіційним оформленням;
• контролювати розмір своєї заробітної плати у звітності роботодавця;
• контролювати сплату роботодавцем страхових внесків;
• своєчасно вживати заходи щодо виправлення роботодавцем невідповідностей і помилок, а також фактичної сплати страхових внесків.

Тож, варто задуматись над своїм майбутнім уже сьогодні офіційне оформлення працевлаштування є, в першу чергу, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату.