Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у випадках: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної його роботи повний робочий час і виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску - у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати. З 1 січня 2018 року зі зміною мінімальної зарплати змінився і розмір фінансових санкцій. Відтоді фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (наказу) може коштувати 111690 грн.
Штрафи накладає Управління Держпраці та органи місцевого самоврядування на підставі винесених постанов у ході інспекційного відвідування роботодавця інспекторами праці. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.
Крім того, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) передбачено адміністративну відповідальність керівника підприємства від 8500 грн. до 17000 грн. за фактичний допуск до роботи працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн. (111 690 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Ненаправлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3723 грн. фінансового штрафу і до 1700 грн. адміністративного штрафу.
Позиція Держпраці дуже принципова: роботодавець-порушник повинен нести відповідальність згідно із законом. Тому роботодавцям слід бути готовими до того, що в разі нехтування правами своїх працівників їм доведеться заплатити значно більше коштів.
Розглянемо докладніше, до яких видів відповідальності, хто та коли може притягнути посадових осіб підприємств у разі порушень трудового законодавства та оплати праці.
На сьогодні законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна. При цьому такі види відповідальності будуть застосовуватися незалежно один від одного.
Слід зазначити, що саме на підставі результатів інспекційних відвідувань, посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.
Дисциплінарна та матеріальна відповідальність
Посадову особу, яка винна у порушенні трудового законодавства, може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 41 та ст. 147 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), видів дисциплінарної відповідальності є два — догана або звільнення.
Також у таких випадках на посадових осіб підприємств поширюється й матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків. Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП право застосування дисциплінарного стягнення, а отже, і догани, надається тому органові, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. На підприємстві право прийняття та звільнення працівників надається керівникові відповідно до статуту підприємства та укладеного з ним трудового договору (контракту).
Якщо внаслідок невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків підприємство втратило можливість одержати заплановані прибутки, то такого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинення відповідних неправомірних діянь, що призвели до такої матеріальної шкоди. Отже, до керівників підприємства як найманих працівників дисциплінарну та матеріальну відповідальність має право застосовувати той орган, який відповідно до законодавства і статуту приймає керівника на роботу. Це може бути:
• міністерство чи інший орган, який здійснює управління державним або комунальним майном;
• власник приватного підприємства;
• збори учасників господарського товариства тощо.
До адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, може бути притягнуто на підставі ст. 41 КпАП. Адміністративна відповідальність накладається на підставі рішення суду на посадових осіб підприємства. Підставою для рішення суду є направлений в суд протокол про адміністративне правопорушення, який виписує інспектор праці під час інспектування роботодавця.
Адміністративна відповідальність за правопорушення законодавства про працю настає лише за умови, що характер цих порушень не тягне за собою кримінальної відповідальності. Тобто якщо в діях відповідних посадових осіб немає ознак злочину.
Розслідування кримінальної справи у загальному порядку проводять слідчі органи Міністерства внутрішніх справ (ч. 1 ст. 216 КПК) на підставі звернення працівників про скоєння злочину посадових осіб або на підставі акту інспекційного відвідування. Рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності приймає суд.
Також до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП у вигляді фінансової санкції (штрафу).
Штраф нараховується за результатами інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) об’єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такого інспектування встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. На сьогодні всі питання накладення штрафів органами Держпраці та органами місцевого самоврядування розглянуто у Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.
Слід звернути увагу, що ст. 265 КЗпП не зазначено строкiв давностi для притягнення суб’єктiв господарювання до фінансової відповідальності. Штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків можуть бути накладені без здійснення інспектування, а на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Разом з тим, до робітників за те, що вони неофіційно працевлаштовані і отримують заробітну плату «в конверті», згідно чинного законодавства відповідальності не передбачено.
Громадяни, які погоджуються працювати без належного оформлення трудових правовідносин та отримувати заробітну плату в «конвертах», не лише сприяють розвитку «тіньових» схем ухиляння від оподаткування, а й позбавляють себе соціальної захищеності, адже вони матимуть пенсію тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Під загрозою стає не тільки гідне пенсійне забезпечення на старість, але й інші соціальні виплати та гарантії. Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем. Пам’ятайте, правопорушенню легше запобігти, ніж мати справу з наслідками.
Шановні роботодавці! Легалізуйте зайнятість населення та відмовтесь від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо негайно оформити належним чином трудові відносини зі своїми найманими працівниками. У випадку ігнорування цієї вимоги контролюючі органи будуть застосовувати всі заходи впливу за порушення законодавства з праці у межах їх компетенції. Консультаційну допомогу щодо застосування норм діючого законодавства завжди готові надати спеціалісти відділу з питань праці Бахмутської міської ради.
Шановні працівники! Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення належного рівня свого майбутнього ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав (міської ради, Управління Держпраці, Національної поліції України), а також до суду.