Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. № 210-р  з 6 по 13 квітня 2019 року проводиться «Всеукраїнський тиждень громадського здоров’я».

Здорове суспільство – незмінний пріоритет для Всесвітньої організації охорони здоров'я.

У цьому питанні прогресивна частина світової спільноти вже має певні здобутки. Середня тривалість життя чоловіка у багатьох країнах ЄС вже становить майже 80 років, а жінки – 85. Серед європейських лідерів за тривалістю життя – Швейцарія, Італія, Франція, Ісландія.
Безумовно, здоров'я нації багато в чому залежить від особливостей харчування, кліматичних умов, екологічної безпеки та ряду інших об'єктивних факторів, які є визначальними для здоров'я людини. Але в той же час все більший вплив на якість та тривалість життя людини має система громадського здоров'я країни.

Під громадським здоров'ям варто розуміти здоров'я населення в цілому, обумовлене як біологічними, так і соціальними факторами. Громадське здоров'я як система знань полягає у вивченні та розробці стратегічних та тактичних медико-соціальних пропозицій, які спрямовані на підвищення якості та тривалості життя населення. Класичні приклади – вакцинація, боротьба з тютюном, програми із заохочення до здорового способу життя, тощо.
У розвинених країнах громадське здоров'я (Public Health) як науково-практична дисципліна існує давно. Провідні університети готують фахових спеціалістів з питань Public Health, які надалі займаються розробкою пропозицій для покращення фізичного та психічного стану суспільства, а також втіленням їх у життя.

Одне з найважливіших завдань для сучасних фахівців з Public Health – це зменшення ризиків розвитку неінфекційних хвороб, які є основною причиною смертності. Зокрема, це стосується серцево-судинних захворювань та хвороб органів дихання. Для цього вживається низка заходів. Наприклад, це  Конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби проти тютюну. Україна підписала цю Конвенцію, що зобов'язало нас вжити заходів з обмеження куріння у громадських місцях. Хоча, в той же час Україна поки що не застосувала цінових та податкових заходів, які б стимулювали курця боротися з цією звичкою.

Україні, як жодній іншій країні Європи потрібна потужна система громадського здоров'я.  На жаль, Україна перша в Європі за кількістю ВІЛ-позитивних,  досі не вирішена проблема туберкульозу. Ми – країна, де сталася ядерна катастрофа. Більше 8% українських земель знаходяться  під сміттєзвалищами.  Індустріальні райони України можна  назвати зонами екологічного лиха.

Спільною метою є досягнення успіхів у п'яти основних складових громадського здоров'я, а саме:

1. Ведення здорового способу життя. Варто з дитинства заохочувати людей вести здоровий спосіб життя. Просвітницька діяльність посідає чільне місце у системі громадського здоров'я. Але в той же час, рівень здорового способу життя в тому числі залежить від фінансового забезпечення, наявності відповідної інфраструктури в населених пунктах, дотримання міжнародних стандартів якості питної води та їжі, тощо. Тобто, тут важлива тісна міжсекторальна співпраця.
2. Профілактика захворювань. Весь цивілізований світ вже давно робить ставку на профілактиці захворювань. Для цього, наприклад, створюється низка скринінгових програм, наприклад, для ранньої діагностики раку молочної залози.
3. Співпраця громадян, держави та неурядових організацій.  У складі неурядових організацій працює чимало експертів, які часто виконують свою роботу на волонтерських засадах. Нам варто перейти на здорову мотиваційну систему та оплачувати цю роботу, адже вона вкрай важлива для суспільства.
4. Доступна та якісна медицина. Тут  не варто пояснювати важливість цього аспекту.
5. Контроль, моніторинг та оцінка медичних послуг з чим у нас досить великі проблеми. Ми досі не маємо реальної картини, яка б ілюструвала ситуацію довкола питань, що стосуються системи охорони здоров'я.

У межах виконання зобов'язань, що стосуються Угоди про Асоціацію з ЄС, в Україні  створений Центр громадського здоров'я (ЦГЗ), але  для ефективної роботи по всій Україні мають бути створені регіональні ЦГЗ.

Підготовлено Бахмутською районною філією ДУ «Донецький ОЛЦ МОЗ України»