Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до переліку витрат, які включаються до податкової знижки.

Так, п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено п.п. 166.3.9, згідно з яким до податкової знижки включається сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник ПДФО має право скористатися зазначеною вище податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого та другого ступенів споріднення:

 не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

 не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – Довідка).

Слід зауважити, що такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної у Довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб –  платників податків за формою № 5ДР.

Отже, платник ПДФО – внутрішньо переміщена особа для отримання податкової знижки за орендоване житло подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, до якого подано вищезазначені документи та в якому перебуває на обліку  (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).