Згідно зі статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Розглянемо випадки, коли тимчасова непрацездатність настала в період відпустки без збереження заробітної плати.

Нагадаємо, що відповідно до статті 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Статтею 23 Закону № 1105 визначені обставини, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, зокрема, за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Отже, якщо хвороба починається та закінчується в період відпустки без збереження заробітної плати, допомога за цей період не надається, оскільки немає втрати заробітку.

У разі, якщо, наприклад, частина тимчасової непрацездатності припадає на відпустку без збереження заробітної плати, вона оплаті не підлягає. У такому випадку допомога по тимчасовій непрацездатності надається з наступного дня після закінчення відпустки.

Так, комісія (уповноважений) із соціального страхування має перевірити, чи не збігається період тимчасової непрацездатності із зазначеною вище відпусткою.

Також звертаємо увагу, що згідно з частиною 6 статті 22  Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

Для отримання більш конкретних роз’яснень звертайтеся до сектору матеріального забезпечення Бахмутського міського відділення за телефоном: (0627) 44-53-79.

Бахмутське міське відділення управління виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування України
в Донецькій області