Із настанням спекотної погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом.

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору. Крім того, погіршення видимості на автодорогах через дим від таких багать може стати причиною дорожньо-транспортних пригод. Особливо небезпечним є спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів.

Через велику кількість пожеж на відкритих територіях забрудненість повітря димом виявляється дуже високою. Під час горіння рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.

Згідно з чинним законодавством, спалювати стерню та суху рослинність ЗАБОРОНЕНО, за що передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Статтею 77-1  Кодексу України про адміністративні правопорушення визначається, що випалювання стерні,  луків,  пасовищ,  ділянок  із  степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю,  рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних  доріг  і залізниць,  у  парках,  інших  зелених  насадженнях  та  газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання  зазначеної  рослинності  або  її  залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -  тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 180  до 360 неоподатковуваних   мінімумів  доходів  громадян (3 060 – 6 120 грн)  і  на посадових осіб від 900  до  1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 300 – 21 420 грн). Ті самі   дії,   вчинені   в   межах  територій  та  об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян  від  360 до  720  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян (6 120 – 12 240 грн) і  на посадових осіб від 1260 до 1800 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (21 420 – 30 600 грн).

Стаття 245 Кримінального Кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом караються штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91 800 – 153 000 грн) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Також на час воєнного стану відповідальність за спалювання сухостою значно посилили. І навіть можуть прирівнювати до диверсій. У березні 2022 року парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, спрямованих на послаблення держави, додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності. Це передбачає кримінальну відповідальність.