Майже кожна п'ята смерть у працездатному віці - від раку. Та загалом українці хворіють менше, про це свідчать дані Держстату. Відкритим залишається лише питання «Чим?». Отже за останні 20 років українці почали менше хворіти на хвороби шкіри та підшкірної клітковини, хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини, травми, отруєння та хвороби органів дихання.

Українці старіють і мало рухаються: про зміни у динаміці захворювань – думка експерта Наталі Рингач, старшого наукового працівника Інституту демографії та соціальних досліджень.

- З чим може бути пов’язаний спад захворюваності за останні три роки і чи можна назвати це тенденцією?

Так, справді певне зменшення зареєстрованої захворюваності можна помітити. Однак, навряд чи варто говорити про фактичне покращення здоров’я українців. Цілком ймовірно, що статистика змінилася через реформу системи охорони здоров’я. До того ж, щоб стверджувати про яку-небудь тенденцію потрібні дані щонайменше за 5 років. Тому сьогодні будь-які висновки будуть поспішними.

- Чи зменшення випадків захворювань органів дихання пов’язане із зменшенням викидів діоксину сірки та оксидів азоту? Чи дають бажані результати заходи спрямовані на боротьбу з епідемією туберкульозу?

Безперечно, зменшення викидів сірки та азоту позитивно впливають на здоров’я українців. Особливе покращення ситуації із захворюваннями органів дихання спостерігатиметься на Сході та Півдні України – в промислових регіонах, де це є гострою проблемою. Щодо туберкульозу, то незважаючи на те, що в певні заходи, спрямованні на його подолання, здійснюються щороку, практичні результати ще далекі від тих, які би нам хотілось бачити.

- Аналізуючи офіційні дані Державного комітету статистики за останні 20 років, ми помітили тенденції збільшення зареєстрованих випадків онкозахворювань, хвороб системи кровообігу та сечостатевої системи. З чим це може бути пов’язане?

Загалом варто зауважити, що у всіх трьох випадках причини захворювань є поліфакторними. Зокрема, у випадку з онкологією та кардіохворобами, важливим фактором є покращення діагностичних можливостей української медицини, яка з кращим та більш сучасним обладнанням може виявити хворобу і на початковому етапі.

Важливою є і збільшення обізнаності населення та поінформованість людей про те, що потрібно вчасно проходити обстеження. Зокрема, гінекологічні та в уролога, що допомагає виявити найбільш поширені типи ракових пухлин. Крім того, важливі й демографічні чинники. Україна старіє.

Онкозахворювання та хвороби системи кровообігу - це недуги, які зазвичай розвивають у більш зрілому віці. Чим більше в нас людей похилого віку – тим більше випадків таких захворювань. Також в Україні широко поширені чинники ризику, які можуть сприяти виникненню не лише раку, але й інших неінфекційних хвороб. Зокрема, низька фізична активність та малорухливий спосіб життя серед дорослого населення корелюється з виникненням раку товстого кишківника, який, як вже було згадано раніше, є один з найтиповіших на сьогодні.

Щодо збільшення захворювань сечостатевої системи, то однією з основних причин може бути широко поширена практика незахищеного сексу. Багато з хронічних хвороб цієї системи пов’язані з інфекціями, що передаються статевим шляхом. З іншого боку, знову маємо справу з малорухливим способом життя, особливо актуальним для чоловіків, які більшість часу проводять у офісному кріслі чи за кермом автомобіля.

Отримані TEXTY.org.ua дані від Міністерства охорони здоров'я і Держкомстату можна закачати тут. Збір даних здійснено Я.Михайлишиною та С.Клімовичем за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

ЦПМСД Артемівської міської ради