Аналізуючи норми Податкового кодексу України в частині відповідальності платника податків за несвоєчасні розрахунки з бюджетом в цілому слід відзначити його позитивне направлення для податкових органів.

Головна особливість Кодексу в частині погашення податкового боргу – це застосування заходів стягнення на підставі попередньо отриманого дозволу суду.

Такий механізм є прийнятним, оскільки всі подальші дії податкових органів будуть базуватися на рішенні суду, що спрощує виконання податковим керуючим повноважень по стягненню, якими його наділяє кодекс.

Законодавчо врегульовано застосування права податкової застави на конкретні види майна платника за балансовою вартістю в межах суми податкового боргу. Зокрема, визначені процедури опису майна в податкову заставу (в тому числі у разі відмови боржника від підпису акту або надання майна в заставу), збільшення та зменшення об’єктів застави до необхідної вартості, дії податкового керуючого у випадку не виконання його законних вимог боржником.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою податкового органу.

Кодексом визначено механізм стягнення безготівкових коштів з рахунків боржників за рішенням суду, яке направляється до виконання податковим органам. Тому, результати стягнення коштів з рахунків в банках будуть залежати від оперативності виконання податковим керуючим його функцій.

Замість двох податкових вимог передбачено направлення однієї. Це суттєво зменшить витрати коштів на формування і направлення податкових вимог та заощадить час податкового керуючого для підготовки всіх необхідних процедур для стягнення коштів і продажу майна боржника, здійснення яких починається  не раніш ніж 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

На підставі дозволу суду податкові органи здійснюють продаж майна боржника за діючою на сьогодні процедурою.

Збільшено міру відповідальності органів управління державних та комунальних підприємств за невжиття заходів з погашення податкового боргу. Кодекс зобов’язує податковий орган звернутися до суду із позовною заявою про стягнення на кошти або майно державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство.

Податкові органи наділені додатковими повноваженнями по застосуванню адміністративного арешту до платників податків, які мають податковий борг. Це випадки, коли такий платник податків не допускає податкового керуючого до опису майна в податкову заставу, до проведення перевірки стану збереження заставного майна, а також не виконує інші законні вимоги керуючого.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Якщо суд продовжить дію арешту у зазначений термін, припинити його дію можливо лише у випадку повного погашення податкового боргу або виконання вимог податкового керуючого.

Тому головним завданням податкових органів при застосуванні арешту буде негайне направлення відповідної заяви до суду.

Запроваджена додаткова відповідальність у вигляді зупинення операцій по рахунках боржників за рішенням суду у випадку недостатності майна для податкової застави або якщо заставне майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, та у разі невиконання боржником законних вимог податкового керуючого. Розгляд судом позовів по таких випадках також здійснюється за прискореною процедурою.

Замість терміну „активи” Кодексом запроваджено термін „майно”, визначений у Цивільному кодексі України, що розширює сферу застосування заходів стягнення.

Кодексом також запроваджено більш жорсткі вимоги до черговості погашення податкового боргу. Податкові органи зобов’язано зараховувати кошти, що сплачує боржник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Значно зменшено фінансову відповідальність за несвоєчасні розрахунки з бюджетом. Штрафні санкції зменшилися з 50 до 20 відсотків, що не заганяє платника в боргову залежність, а надає змогу за рахунок запобіжних заходів, наприклад розстрочення (відстрочення), вийти з боргів

Додатковим важелем для кредитоспроможних платників є процедури відстрочення та розстрочення не тільки грошових зобов’язань, а й податкового боргу.

Конкретизовано, що вимоги цього Кодексу не поширюються лише на конкурсні кредиторські вимоги в процедурі банкрутства.

До переліку безнадійних податкових боргів знову включено податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); та доповнено податковим боргом платника податків, реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру.

Перший заступник начальника
Артемівської ОДПІ
Розсоха О.А.