Відповідно до пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом, а також реєстратори цінних паперів.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі — Закон № 2664) до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Враховуючи ст. 4 Закону № 2664, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг.

Відповідно до п. 2.1 Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг України від 22.01.2004 р. № 21, юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг.

Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, встановлене пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу, стосується фінансових установ.

Тобто юридичні особи, що не є фінансовими установами та здійснюють лізингові (орендні) операції, надають в оренду рухоме і нерухоме майно, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.