Законом України «Про зайнятість населення» визначено перелік громадян, що мають додаткові гарантій у сприянні працевлаштуванню, а саме:
- один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дітей віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
- молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
- особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років;
- інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.
Для працевлаштування зазначеної категорії громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні") підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.
У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, яким встановлено додаткові гарантій у сприянні працевлаштуванню, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Начальник Територіальної державної
інспекції з питань праці у Донецькій області
М. Г. Гуртова
Останні статті на сайті
- Податок на нерухомість: термін сплати
- Щодо заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції
- Соціальні нормативи у межах яких надається пільга на оплату послуг з постачання та розподілу природного газу
- Заяву для повернення помилково або надміру сплачених коштів – через Електронний кабінет
- Щодо видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування
- Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: нерухомість пошкоджена або знищена
- Щодо повернення коштів єдиного внеску
- Е-повідомлення про помилкову сплату платежів
- Закон № 3813 щодо переваг для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
- Щодо особливостей уточнення реквізиту «Призначення платежу»