Рубрики

Бахмутський вісник - Проекти розвитку

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 50 гостей.

Офійний сайт Соледарської міської ради

Центральна міська бібліотека Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади

Переглядів: 5908
Центральна міська бібліотека

Місце знаходження:
вул. Миру,28
м. Бахмут,
Донецька обл.,
Україна 84500

Балансоутримувач об’єкта:
Управління культури
Бахмутської міської ради

Директор централізованої бібліотечної системи:
Біленко Тетяна Миколаївна

Контакти:
06274) 2-33-56 - директор
(0627) 44-15-68 методисти
(06274) 2-14-79 - читальний зал
e-mail: bahmutlibrary@gmail.com 
сайт: artbiblio.ucoz.org 

Режим роботи:
понеділок - неділя
з 10.00 до 18.00, без перерви
Вихідний: понеділок

Діє на підставі:

До складу входять:

Перші відомості про бібліотечну справу в м. Бахмуті відносяться до 1746 р., коли було відкрито Свято-Троїцький собор. При ньому була створена перша в місті бібліотека, яка так і звалась - соборна бібліотека. Вона нараховувала близько 200 книг релігійного змісту.

З кінця XVIII ст. в Бахмутському повіті з’являються бібліотеки при церковно-приходських та народних школах. За обсягом та змістом вони були дуже різні, залежно від того, багатим чи бідним був прихід.

В ХІХ ст. бібліотеки утворюються при учбових закладах – училищах, гімназіях та ін. В 1887р., за даними краєзнавчого музею, в Бахмуті та Бахмутському повіті при народних училищах було 36 бібліотек.

В 1895р. міська Дума прийняла рішення про виділення коштів для бібліотеки в Народному домі. ЇЇ першою завідуючою була Ковтуненко.

В 1899р. на честь 100-річчя від народження видатного поета О.С. Пушкіна в місті була відкрита бібліотека для вчителів земських шкіл Бахмутського повіту, яка отримала назву «Пушкінська вчительська бібліотека». В 1911 р. вона була перейменована в «Бібліотеку службовців Бахмутського повіту». В 1912 р. її фонд нараховував близько 2000 прим. книг.

У червні 1909 р. до 100-річчя від дня народження видатного письменника М.В. Гоголя в Бахмуті на доходи міста була відкрита публічна бібліотека, що мала назву «Бахмутська міська ім. М.В. Гоголя». На її відкриття та утримання з місцевого запасного капіталу було виділено 3000 крб. За діяльністю бібліотеки слідкував спеціальний Бібліотечний комітет під керівництвом голови міської Думи М.І. Новгородцева. Бібліотека була платною. На утримання бібліотеки протягом 1909-1913 рр. Катеринославськими губернськими земськими зборами виділялось по 300 крб. щорічно.

В роки Великої Вітчизняної війни бібліотеки м. Артемівська були закриті, фонди багатьох з них знищені. Будівлю клубу піонерів та дитячу бібліотеку було зруйновано внаслідок вибуху бомби. Приміщення окружної бібліотеки було зайняте фашистами, більшість книжок спалена. Книжки, які були дозволені німцями до читання, перевезли до приміщення учительського інституту і видавались читачам. Частина фонду, особливо політичні книжки, видання В.І. Леніна, була збережена бібліотекарями і схована у підвалі синагоги. В роки окупації в бібліотеці працювали: Сергуніна М.Ф. – завідуюча, В.Є. Бредунова, К.В. Карпенко. Сергуніна М.Ф. потім була репресована. Бібліотекар міської бібліотеки Н.І. Терещенко (Ткаченко) за спасіння книжкового фонду бібліотеки під час війни була нагороджена Почесною грамотою обкому спілки працівників політпросвітзакладів СРСР.

Після визволення міста міську бібліотеку необхідно було створювати заново. В бібліотеці працювало 5 осіб, уцілілі книжки збирали по всьому місту. У 1944р. відроджена міська бібліотека почала обслуговувати читачів. До 1947 р. дитяча бібліотека працювала в складі бібліотеки для дорослих. У 1947р. вона була виділена в самостійну бібліотеку і займала 2 кімнати в приміщенні бібліотеки для дорослих.

У повоєнні роки, з 1944 по 1958 рр. була проведена колосальна робота з відновлення та організації фондів. У 1959 р. фонд  бібліотеки для дорослих нараховував уже 51972 прим., було організовано відкритий доступ до фонду. Завідуючою бібліотекою тоді працювала (з 1954 р.) Воробець Тамара Яківна.

Центральна міська бібліотека для дорослих завжди була центром бібліотечної роботи у місті. З 1960 р. по 1975 р. бібліотеку очолювала Чумак Надія Дмитрівна. У 1964р. бібліотека отримала нове приміщення по вулиці Артема, 28 (на першому поверсі житлового 5-ти поверхового будинку), де і зараз займає 667 кв.м. площі. У новому приміщенні відкрили два відділи: абонемент та читальний зал. Проводилась робота з популяризації літератури. Бібліотека стала школою передового досвіду, надавала методичну допомогу бібліотекам інших систем і відомств. Тут проводились семінари, науково-практичні конференції тощо.

У 1977 р. на базі центральної міської бібліотеки для дорослих відбувається централізація державних бібліотек міста, створюється нова форма об’єднання бібліотек – Артемівська міська централізована бібліотечна система. До її складу увійшли 9 бібліотек. У 1980 р. відкрилася ще одна бібліотека-філіал №8. Центральна міська бібліотека для дорослих стала головною. При ній були організовані нові відділи: методико-бібліографічний, комплектування і обробки літератури, обслуговування, організації і використання єдиного книжкового фонду. Першим директором централізованої бібліотечної системи (ЦБС) була Кремньова Раїса Марківна. З 1984 р. по 1987 р. - Щербіна Ніна Олексіївна. З 1987 р. по 2005 р. посаду директора обіймала Сторожук Ганна Миколаївна. У 2005 році на посаду директора ЦБС призначена Біленко Тетяна Миколаївна.

Кінець 80-х-початок 90-х років знаменуються бурхливими подіями в житті суспільства, що відбилося на роботі бібліотек. Бібліотеки, реагуючи на зміни в соціальному, в читацькому середовищі, у свою чергу, удосконалювали свою роботу, привносячи до неї нові, оригінальні форми і методи, формуючи нові напрями у своїй діяльності.

У 2000 роках відбувається комп’ютеризація бібліотек та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. У 2001 р. в центральній міській бібліотеці було створено Інтернет-центр з безкоштовним доступом для користувачів мережі Інтернет, з 2004р. розпочинається автоматизація бібліотечних процесів.

Сьогодні центральна міська бібліотека - це сучасний заклад культури. У відділах бібліотеки організовано комфортні зони обслуговування з відкритим вільним доступом до фондів бібліотеки, в яких є понад тисячу раритетних видань 19-початку 20 століття, а також книги мовами національних меншин: грецькою, німецькою, білоруською та іврит. В читальній залі є періодичні видання на всі смаки: і для тих, хто цікавиться історією, технікою і для садівників-городників, і для майстринь з вишивання, в’язання, бісероплетіння, пошиву одягу з «Бурди», для господинь, які хочуть змінити інтер’єр кімнат та приготувати смачну їжу.

Центральна міська бібліотека  є центром правої, культурологічної, краєзнавчої та європейської інформації.

В Інтернет-центрі користувачі мають можливість працювати на комп’ютері, спілкуватись з рідними по Скайпу, надсилати листи електронною поштою. Бібліотека надає користувачам додаткові послуги: ламінування, сканування документу, роздрукування матеріалу з флешки тощо.

На запит читачів при бібліотеці працює 6 клубів за інтересами: «Мандруємо разом», «Теплий дім», поетичний клуб «Ліра», любителів кіно, медіастудія «Зустріч з піснею», еколекторій «Природа і ми».

Фонд бібліотеки – 68 663 прим., щорічно бібліотека обслуговує понад 10 000 читачів.

Центральна міська бібліотека  є центром правої, культурологічної, краєзнавчої та європейської інформації.Центральна міська бібліотека  є центром правої, культурологічної, краєзнавчої та європейської інформації.Центральна міська бібліотека  є центром правої, культурологічної, краєзнавчої та європейської інформації.Центральна міська бібліотека  є центром правої, культурологічної, краєзнавчої та європейської інформації.

Пошук

Актуально