Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною" № 1401-ІХ, який ухвалено 15 квітня 2021 року, забезпечено рівні можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов'язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною.

Таким чином, встановлено право на додаткову відпустку для працівників обох статей, які мають двох і більше дітей до 15 років, або дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Проте скористатися нею може тільки один з батьків. Хто саме — вони обирають самостійно.

Мінекономіки роз’яснює, що роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Таким документом є довідка з місця роботи другого з батьків, у якій зазначено, що працівник не використовував додаткову відпустку. Але, якщо працівник таку довідку не може надати, зокрема, з об’єктивних причин (другий з подружжя є безробітним, приватним підприємцем тощо), то відповідними документами можуть стати: копія трудової книжки, витяг з електронної трудової книжки з порталу електронних послуг ПФУ, довідка з центру зайнятості, довідка про зайняття підприємницькою діяльністю тощо.

Рішення про надання вказаної соціальної відпустки приймає роботодавець з урахуванням наданих документів. Додаткова оплачувана відпустка на дітей надається щорічно тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. (ст. 19 Закону України «Про відпустки»). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Так, документом, який встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Однак у зв’язку із введенням в дію воєнного стану було внесено зміни у законодавство.

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ. Відповідно до п. 2 ст. 12 цього Закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Таким чином, і в період дії воєнного стану працівники мають право скористатися додатковою відпусткою на дітей, якщо на них не поширюються обмеження, пов’язані із воєнним станом в Україні.