Сьогодні піклування про психологічний добробут громадян є частиною державної політики в Україні, адже війна – велике випробовування, в тому числі для нашого внутрішнього стану. 

Статтею 43 Конституції України встановлено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці. 

У Конвенції 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище № 155 термін «здоров’я» стосовно праці означає, не тільки відсутність хвороби чи недуги, він також включає фізичні й психічні елементи, які впливають на здоров’я і безпосередньо стосуються безпеки та здоров’я на роботі. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 301 утворено «Координаційний центр з психічного здоров’я» задля узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань підготовки і проведення заходів загальнодержавного значення з метою швидкого та ефективного розроблення та впровадження Всеукраїнської програми психічного здоров’я в Україні. 

Україна, ратифікувавши цілу низку конвенцій МОП із безпеки і здоров’я на роботі та взявши на себе зобов’язання наблизити національні норми до стандартів ЄС, має сприяти безпечним і здоровим умовам праці. 

Ментальне здоров’я дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві, а турбота про ментальне здоров’я працівників є складовою безпеки і здоров’я на роботі, яка сприяє сталості бізнесу та розвитку громади. 

Система психосоціальної підтримки на робочому місці у роботодавців всіх форм власності та видів господарювання полягає у розробці політики, програми, плану заходів, внесення змін до колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку тощо. Кожне підприємство на власний розсуд популяризує необхідність підтримки ментального здоров’я, запроваджуючи ті зміни, які є потрібними для працівників. 

Міжнародний стандарт ISO 45003:2021 є частиною системи управління охороною здоров’я і безпекою праці, психологічного здоров’я та безпеки на виробництві та містить настанови з керування психосоціальними ризиками. Психосоціальні ризики – це ризики, пов’язані з небезпеками, що виникають у процесі роботи внаслідок соціальних факторів та аспектів робочого середовища й можуть завдати психологічної, соціальної чи фізичної шкоди. 

Стрес на робочому місці є одним із найбільших викликів для психологічного здоров’я працівників. Він може мати негативний вплив на емоційний стан, фізичне здоров’я та продуктивність. Ось які аспекти варто враховувати:

 • Робоче навантаження. Надмірне робоче навантаження та тиск можуть викликати стрес, особливо, якщо працівник відчуває відсутність контролю над ситуацією. 

• Конфлікти на роботі. Спілкування з колегами або керівництвом, які призводять до конфліктів, може створити негативний вплив на психологічне здоров’я. 

• Низький рівень задоволення від роботи. Якщо працівник не відчуває задоволення від своєї роботи, це може призвести до стресу та невдоволення життям. 

• Нерівновага між роботою і особистим життям. Невміння вирішувати робочі та особисті завдання може викликати стрес та впливати на психологічне здоров’я. 

У Законі України «Про охорону праці» зазначено, що працівник повинен дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. 

Розвиток робочих навичок та здатність управляти своїм психологічним здоров’ям на роботі є важливими аспектами забезпечення здорового робочого середовища. Ось деякі способи покращення психологічного здоров’я на роботі: 

• Управління стрессом. Розвиток навичок управління стресом, таких як релаксація та практика медитації, може допомогти зменшити негативний вплив стресу на психологічне здоров’я. 

• Розвиток соціальних навичок. Вміння ефективно спілкуватися та вирішувати конфлікти сприяє створенню позитивного робочого середовища. 

• Професійний розвиток. Інвестування в професійний розвиток та набуття нових навичок може зробити роботу цікавішою і приносити більше задоволення. 

• Збалансований підхід до роботи і життя. Збалансований розподіл часу між роботою і особистим життям допомагає знизити ризик виникнення стресу. 

Якщо роботодавці знають про наслідки впливу психосоціальних ризиків на працівників у результаті отриманих скарг, нещасних випадків на роботі, професійних захворювань чи інших подій, вони зобов’язані реагувати та вживати запобіжних заходів для захисту законних прав своїх працівників. Організаційні заходи, спрямовані на протидію психосоціальним факторам ризику, допомагають ослабити емоційний стрес і покращити результати роботи. 

Приклади психосоціальних ризиків на роботі та організаційних заходів, за допомогою яких роботодавці можуть протидіяти цим ризикам: 

- небезпечні обладнання й ресурси; погані фізичні умови праці (недостатнє освітлення, надмірний шум, погана ергономіка). 

Організаційні заходи: Інвестування коштів у покращення робочого середовища й обладнання із забезпеченням дотримання правових вимог до здоров’я та безпеки й на основі консультацій із працівниками та (або) їхніми представниками. 

- тривалий або соціально незручний робочий час; робота змінами; негнучкий графік. 

Організаційні заходи: Формування графіків за участі зацікавлених сторін, зокрема визначення процедури укладення трудового договору, що передбачає можливість обговорення з працівником бажаних умов праці та можливостей їх запровадження (гнучкі режими роботи; дистанційна робота; планові перерви; наявність соціально-побутових зручностей та підтримки). 

- соціальна чи фізична ізоляція; обмежена підтримка з боку безпосередніх керівників чи колег; авторитарне керівництво й погане лінійне управління; насильство, мобінг, домагання чи цькування; дискримінація та ізоляція. 

Організаційні заходи: Запровадження дієвих механізмів запобігання насильству, домаганням і дискримінації, а також ефективного розслідування інцидентів і реагування на них; можливості вдосконалення знань, підходів і навичок безпосередніх керівників і лінійних менеджерів; можливості підтримки з боку колег, зокрема, в нетипових ситуаціях. 

Для роботодавців є критично важливим усунути небезпеки та мінімізувати ризики, вживаючи результативних та ефективних профілактичних і захисних заходів з управління психосоціальними ризиками, оскільки психосоціальні небезпеки є головними викликами для здоров’я, безпеки та добробуту працівників в будь-якій сфері. 

Впровадження програми психосоціальної підтримки на підприємстві сприятиме продуктивності роботи колективу, досягненню встановлених цілей, активності, ініціативності, креативності працівників, швидкому вирішенню нагальних проблем, зменшенню тимчасової непрацездатності. Належна підтримка працівників виключить прихований саботаж на роботі, сприятлива атмосфера знизить плинність кадрів. Вжиті запобіжні заходи і надання психосоціальної підтримки зменшать/виключать травматизм, інвалідність тощо. 

Джерело: https://smu.dsp.gov.ua/news/inspektsiia-pratsi-informuie-psykholohichne- zdorov-ia-na-roboti/.