З 01 січня 2013 року набули чинності ряд Законів України, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти:
Законом України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №36913-VI припинене посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, раніше видані документи, що встановлюють право на земельні ділянки залишаються такими, що діють. У зв'язку з цим повноваження Держземагентства в частині державної реєстрації права власності і інших речових прав на земельні ділянки припиняються. Ці функції відтепер перейшли до органів Укрдержреєстру згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень".
Реєстрація земельної ділянки і прав власності на неї відтепер розділена між двома відомствами. Почали роботу відразу два нові реєстри - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому реєструються речові права на земельні ділянки і їх обтяження, і Державний земельний кадастр, в якому земельні ділянки реєструються як об'єкти права.
Відтепер на територіальні органи земельних ресурсів Держземагентства покладено:
- державна реєстрація земельних ділянок;
- надання відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру (землі в межах державного кордону України, землі, в межах території адміністративно-територіальних одиниць, обмеження, у використанні земель);
- надання витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Оформлення земельної ділянки зараз фактично розділене на три етапи: перший - виконання документації із землеустрою ліцензованою землевпорядною організацією на договірній основі; другий етап - державна реєстрація земельної ділянки в територіальних органах Держземагентства і третій етап - реєстрація права в реєстрі майнових прав в органах Укрдержреєстру.
Після проведення державної реєстрації земельної ділянки, заявникові надається витяг з Державного земельного кадастру про підтвердження внесення відомостей до нього. Надалі дані про земельну ділянку передаються до Укрдержреєстру, де, згідно заяви громадянина, здійснюється наступний крок - державна реєстрація прав на земельну ділянку. Після отримання в порядку інформаційного обміну даними інформації про реєстрацію права на земельну ділянку, державний кадастровий реєстратор Держземагентства України вносить в Поземельну книгу відомості про власників або користувачів земельної ділянки, а громадянин отримує свідоцтво про право власності на земельну ділянку в органах Укрдержреєстру.
Право на землю виникає лише з дня його реєстрації в державному реєстрі прав Державною реєстраційною службою, або ж нотаріусами, при оформленні цивільно-правових угод. Права на нерухоме майно, у тому числі і на земельну ділянку, і їх обтяження, що виникли до вступу в силу цих Законів, визнаються дійсними за відсутності їх державної реєстрації в органах Укрдержреєстру, якщо реєстрація цих прав і їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення.
Окремо необхідно звернути увагу на те, що здійснення видачі з 1 січня 2013 року свідоцтв про право на земельну ділянку зовсім не означає, що слід негайно міняти державні акти на такі свідоцтва. Як вже відзначалося, усі державні акти, видані відповідно до вимог раніше чинного земельного законодавства, вважаються дійсними. Їх заміна на свідоцтва здійснюватиметься поступово при продажі, даруванні, обміні, інших операціях із землею.