Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) не мають право на пільгу щодо сплати земельного податку.

Після досягнення пенсійного віку фізичні особи мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності.

При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

При цьому, до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Зазначена норма передбачена п. 281.1, п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.