Почали все спочатку

Майже тридцять років я в медицині. З дитинства мріяла бути корисною людям. Закінчила наше медичне училище та почала працювати медичною сестрою.

З 2019 року – головна медична сестра КНП «БЛІЛ м. Бахмут». Вже під час війни отримала диплом магістра Тернопільського медичного університету.

Пишаюся своїм керівництвом, колегами, нашою Бахмутською громадою. Ми змогли згуртуватися, об’єднатися, евакуюватися й почати свою справу в іншому регіоні країни.

Працювали єдиною командою

Коли російські загарбники ступили на українську землю, ми навіть не здогадувалися, чим це може закінчитися для Бахмута. Перший страх від обстрілів відчула, коли побачила пошкоджений будинок у центрі міста. Картина жахів: зруйновані балкони, вибите скло, залишки меблів, білизни, посуду, навіть автівок на стоянці.

Прийняла рішення поїхати у відпустку, але повернутися. І я це зробила! Пригадую, як на блокпостах на мене поглядали здивовано: всі виїжджали з міста, а я поверталася. Мені дуже хотілося додому та на роботу. Бахмут зустрів мене палкими червневими обіймами та гуркотом пострілів.

У нашому будинку по вулиці Чайковського на той час залишилося п’ять родин. З сусідами обіймалася, мов із рідними. А ще…цілувала двері своєї квартири. Саме тоді я зрозуміла, як люблю дім, місто й бахмутян.

У червні 2022 року ще працювали кардіологічне, травматологічне, неврологічне, пологове відділення лікарні, клінічна амбулаторія, рентгенологічна служба, господарська частина, частково – поліклініка. Також було створено військовий шпиталь. Ми, як могли, продовжували надавати медичні послуги бахмутянам, допомагали військовим. Мої колеги чекали на мене, раділи, що знову працюємо в команді. Ми постійно були на зв’язку з керівництвом, погоджували свої дії.

Коли я побачила стан онкологічного відділення після влучання снаряда, розплакалася. Скільки сил та душі було вкладено в ремонт, дороговартісне обладнання.

Поспілкувавшись з керівництвом, ми вирішили негайно евакуювати матеріальні цінності до більш безпечних регіонів, задля забезпечення цілісності та збереження матеріально-технічної бази. Чоловіки вправно пакували обладнання, а завдяки Дмитру Реві ми мали транспорт. Намагалися працювати швидко, бо кожного дня ситуація загострювалася, а вибухи частішали.

Мій другий день народження

В останній день було дуже жарко. Я зайшла до кабінету, увімкнула вентилятор, щоб трошки освіжитися. І раптом почула потужний вибух, захиталася будівля, полетіло скло, стояв якийсь гул. Я впала на підлогу. Пройшло кілька хвилин. Гул не зникав. Я зібралася з силами та побігла до підвалу. Мене зустріли колеги, військові.

Обстріл міста тривав ще довго. Коли я вийшла з укриття, побачила багато цивільних поранених, «швидких», море крові… З’ясувалося, що обстріляли центральний ринок, район колишнього кінотеатру «Космос». Ще дні три в мене гуділо в голові, але на думці була робота та евакуація.

Організували роботу структурних підрозділів у Броварах та Дніпрі

З Бахмута я виїхала 21 вересня 2022 року. Завдяки евакуації обладнання та інших матеріальних цінностей нам вдалося організувати роботу структурних підрозділів за адресою релокації підприємства в місті Бровари (Київська область) та місті Дніпро (Дніпропетровська область).

Добре, що у нас є робота, що вдалося зібрати наш колектив. Ми, як і в мирні часи, рятуємо життя земляків, намагаємося створити для пацієнтів усі зручності, щоб відчувалося як вдома.

#СЕРЦЕзБАХМУТОМ