Найвідомішим  державотворцем серед них був Микита Шаповал, який народився і певний час жив у селі Сріблянка, Бахмутського повіту. Він був одним із найрадикальніших і найпослідовніших борців за автономію України.

Державна діяльність Шаповала відрізнялась багатогранністю, різноплановістю і досягла максимальної ефективності у період 1917- 1920 років. У ці роки він був членом Центральної Ради, членом Малої Ради, першим редактором газети “Вісті з Української Центральної Ради”, виконував обов’язки Генерального секретаря, згодом міністра пошт і телеграфів в уряді Винниченка.

Найбільшою радістю Микити Шаповала було проголошення Української Народної Республіки третім Універсалом Центральної ради, яку він вважав “великим твором” того покоління українських політиків, до якого відносив і себе. Шаповал був співавтором четвертого Універсалу Центральної ради, який проголосив: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”.