Війна в моє життя та колективу підприємства прийшла ще у 2014 році. Ми приймали потік внутрішньо переміщених осіб із сусідніх міст та сіл. Багато було переселенців із Горлівки, Донецька. Людей розміщували в гуртожитках, паралельно виконувались ремонти приміщень власними силами та за допомогою міжнародних і волонтерських організацій. Надалі більшість із цих гуртожитків було капітально відремонтовано за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Ми прийняли на баланс будівлю колишньої школи, реконструювали її та передали в користування релокованому Горлівському інституту іноземних мов. Аварійний гуртожиток на Забахмутці був перебудований у житловий будинок, ключі від квартир у якому отримали учасники АТО.

У нас було багато проєктів та задумів. Але настав день 24 лютого 2022 року…

Основне завдання – допомогти людям

Ніхто на початку не знав, які наслідки військової агресії відчує на собі наше місто. Я видав наказ, згідно з яким підприємство призупинило свою діяльність, всі співробітники перебували в простої, але більшість із них щоденно приходили на роботу. У перші місяці ми виконували поточні та аварійні ремонти, у травні навіть косили траву на прибудинкових територіях.

Коли лінія фронту почала наближатися до межі міста, робітники підприємства почали поступово евакуюватися. Ми перебудовували свою роботу. Основним завданням було – допомогти людям. Організувати роботу з перевізниками та волонтерами – нове завдання, яке постало перед нами в той час. Ми звозили ліжка та матраци зі шкільних закладів, гуманітарні організації надавали білизну, харчі, за рахунок місцевого бюджету купувалась додаткова побутова техніка.

У перші місяці створили бригади робочих, які виходили на ремонт пошкоджених покрівель, вибитих дверей та вікон. Згодом безпекова ситуація ставала все гіршою й гіршою, і ми перестали виконувати такі роботи. Натомість з’явилася нова функція: приймання, розвантаження та видача тарпауліна – спеціального матеріалу для закриття покрівель та вибитих вікон.

Гуманітарна допомога

Гуманітарна допомога надходила різноманітна та з різних джерел. Узагальнення інформації щодо одержувачів цієї допомоги взяло на себе наше підприємство. Керівники житлових дільниць, ОСББ та старші по будинках надавали дані по кількості та категоріях мешканців, які залишались у будинках. Оброблену інформацію направляли відповідальним робітникам виконкому, які розподіляли допомогу. Допомога також розподілялась за заявками голів квартальних та вуличних комітетів.

Продуктові набори видавалися мешканцям щомісяця, рідше – засоби особистої гігієни та побутова хімія. Ми формували й видавали дитячі набори, роздавали хліб, дитяче харчування, дорослі та дитячі підгузки.

З відключенням комунальних послуг у місті виникли нові проблеми: доставка питної води та генерація електроенергії. Транспорт підприємства розвозив продукти, воду, доставляв паливо мешканцям житлових будинків, у тому числі на Кар’єр та Красну Гору. Восени 2022 року зусиллями місцевої влади та волонтерів по мікрорайонах міста були створені пункти незламності. На них відбувалась видача бахмутянам пічок-буржуйок, генераторів та палива. Декілька пунктів незламності було створено на базі наших гуртожитків. Для забезпечення людей питною водою представниками громадської організації були пробурені свердловини.

Життя продовжується

Рік війни ми разом із дружиною працювали в Бахмуті. Але в лютому 2023 року були змушені виїхати до Костянтинівки, а потім переїхати до Харкова.

Як і всі співвітчизники, маю одне бажання – жити під мирним небом у своїй країні. Як і більшість містян, мрію повернутися до рідного міста.

#СЕРЦЕзБАХМУТОМ