Хата для українця завжди була не лише місцем мешкання, а й святинею. У музеї знаходяться різні речі побуту: глечики, тарілки, ночви, макітри, жорна, лопата для печі, прядки, праски, пряслиця, кужілка, веретено, мотовило, повісмо, ціп, ліхтарі. Є макет печі, скриня, стародавні лави, мисник. Особливе місце у музейній кімнаті займають вишивки: рушники, серветки, обруси, сорочки, блузи жіночі, вишиті картини. Велику увагу привертають старовинні рушники. Зразки одежі з домотканого полотна теж є експонатами музею.

Від вчителя ПТУ Олени Огаркової діти почули багато цікавинок: що мисник в українській хаті завжди розміщувався справа від дверей, а селяни мали свої секрети вибору посуду; що хліб завжди вчиняли у четвер, а пекли у п’ятницю, різав його батько, а окраєць давав дівчатам (щоб хлопці любили); на столі не можна було класти ножа, сірники, ключі, не можна було й гупати по ньому кулаком.

Діти повернулися задоволеними та з новими враженнями.